Робота протиповітряної оборони під час нічної атаки безпілотників

Нічна атака 28 липня: чому масштаб удару має значення для всієї України

•

У ніч на 28 липня 2026 року, починаючи з 18:00 27 липня, російська армія атакувала Україну 131 ударним безпілотником типу Shahed, а також реактивними дронами, «Гербера», «Італмас» та імітаторами «Пародія». За даними Командування Повітряних Сил ЗСУ, оприлюдненими станом на 08:00 28 липня, протиповітряна оборона знешкодила 107 безпілотників. Удар одночасно накрив кілька регіонів — північ, південь, центр і схід країни — тобто загроза поширюється далеко за межі прифронтової зони й зачіпає цивільну інфраструктуру по всій території.

Що підтверджує масштаб загрози для населення

У зведенні Повітряних сил зафіксовано влучання 16 ударних БпЛА на 9 локаціях і падіння уламків збитих дронів ще на 6 локаціях. Тобто навіть перехоплені цілі становлять фізичну небезпеку на землі. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України — залучення кількох видів військ свідчить, що атака розглядалася як комплексна загроза, а не точковий удар.

Чому напрямки пусків важливі для оцінки тиску на ППО

Пуски велися з п’яти напрямків: Брянськ, Курськ і Орел на території РФ, а також Донецьк і Гвардійське на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму. Використання одночасно кількох платформ запуску і різних типів БпЛА вказує на нарощування тиску на українську ППО саме в нічний час, коли ризик для цивільного населення зростає.

За даними Української правди, окремо станом на ранок 28 липня в повітряному просторі України ще перебували російські БпЛА; це підтверджується лише одним джерелом і потребує уточнення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *