25 вересня 2026 року в Києві відбулося прощання з Миколою Карпюком — колишнім політв’язнем Кремля та співзасновником Української Національної Асамблеї — Української Народної Самооборони (УНА-УНСО). Заупокійна служба пройшла у Михайлівському Золотоверхому соборі, після чого траурна колона вирушила на Майдан Незалежності, де відбулося загальноміське прощання за участі родини, побратимів і представників громадськості. Поховали Карпюка на Байковому кладовищі. Йому було 62 роки, він загинув на фронті 19 вересня.
Чому справа Карпюка залишається знаковою
Історія Карпюка безпосередньо стосується сприйняття тих, хто пережив російський полон. У березні 2014 року його затримали під час в’їзду до росії (за даними NV — викрали спецслужби РФ на російсько-українському кордоні). У 2016 році суд у Росії засудив його до 22,5 року ув’язнення; 26 жовтня того ж року Верховний суд РФ підтвердив вирок. Організація «Меморіал» і Amnesty International визнали Карпюка політичним в’язнем, назвавши процес пародією на правосуддя.
Повернення 2019 року та подальша діяльність
У вересні 2019 року Карпюк повернувся в Україну в межах обміну, разом із 35 людьми, серед яких були 24 полонені моряки та політв’язні. Згодом він і Володимир Балух працювали в Офісі українського омбудсмена. Карпюк брав участь в акції «Україна без Кучми», Помаранчевій революції та Революції гідності. Напрямок загибелі на фронті зафіксовано лише в одному джерелі (NV — Запорізький напрямок).
Залишити відповідь